Дмитро дивиться на тебе як на провансальця.
читав у 18 років, тоді зайшло;
подорослішавши, зрозумів яка це лажа
>зрозумів яка це лажа
Обґрунтуй.
Став матеріалістом, лівим, почав більше цінувати окремого індивіда, а менше - різні метафізичні ідеали. Зрозумів, що хвалена Воля лише породження багатьох факторів. Відкинув релігію.
Ясно, "подорослішав". Нічого цікавого.
Ну, насправді я теж підтримую ліберальну політику - вона оптимальна для обивателів типу тебе. А як митець і містик, я аж тащуся від того як Донцов має рацію й актуальний навіть сьогодні.
ну і яку рацію він має? його зневага до розуму і прогресу просто смішна. І які цілі має ставити перед собою необиватель?
>ну і яку рацію він має?
Як мінімум критика просвітянства й провансальства пречудова. Конкретно до його позиції я ще не дійшов - це друга частина книги, але її і в критиці видно. Коли відкидаєш ірраціональне, то каструєш себе. Тому й наші провідники такі немічні були.
Я зовсім не проти інтелекту й технологічного прогресу, але ставити раціо у голову всього - це тупоумство. Бо раціо - це лише маленька часточка нашого розуму. Я ставлю набагато вище інтуїцію - вона є результатом обробки безлічі несвідомих факторів усім організмом. Раціо - це робота лише певних ділянок мозку.
Та що казати - ті ж технологічні винаходи - це наслідок удачі й натхнення, а не примату інтелекту. Позитивізм не потрібен дискас.
>І які цілі має ставити перед собою необиватель?
Відповідь настільки проста, що може здатися дивною. Свої. А щоб дізнатися, які цілі свої, а які ні - треба вже перестати бути обивалою, пересічною/простою людиною.
>критика просвітянства й провансальства
Наскільки я пам'ятаю, він критикував як український рух 19 століття так і раціональний підхід до життя. Щодо першого можна погодитись, хоча цей рух це не просто результат волі чи безвольності якихось осіб. Відсталий етнос на сході Європи зі слабкими традиціями державотворення не міг мати інакшого, це просто такий етап. Що не заперечує критику Донцова, просто треба розуміти, що він також є часточкою певного етапу суспільного поступу, він також виник через певні причини, не міг не виникнути.
>ставлю набагато вище інтуїцію
інтуіція - темний ліс, ми не озуміємо чого хоче "несвідома" частина нашого мозку. Наші мізки не призначені для життя в сучасному світі, якщо розслабитись і не покладатись на строгий розум то будемо весь час хибно вибирати. Це не так страшно коли йдеться про вибір зубної пасти, але недопустимо якщо йде мова про важливі суспільні справи.
>може здатися дивною
І вона справді здається дивною. Якщо малописемний шахтар, для який має цілі - відносний комфорт, напитись ну і про сім'ю трохи подбати та ще й реалізує їх то він не обиватель? І звідки в нього ці цілі? "Наші" цілі - це суміш біологічний та соціальних потреб, вимог суспільства, яке нав'язує їх нам через інститути та культура, а також, останнім часом цілі значною мірою нав'язуються маркетологами. Де у цій мішанині суверенна особистість?
<-------
Когда читал Донцова, представлял Папича как идеал воли и интеллектуализма. Вот он ваш, идеальный хохол.
Когда читал Донцова, представлял Папича как идеал воли и интеллектуализма. Вот он ваш, идеальный хохол.
Антиинтеллектуализма всмысли.
A$$ket
Дадая
>Що не заперечує критику Донцова, просто треба розуміти, що він також є часточкою певного етапу суспільного поступу, він також виник через певні причини, не міг не виникнути.
Я й не пропоную сприймати ідеологію Донцова як догму пітушині справжністи це ті ж просвітяни, тіки забарвлені інакше. Лише як інструмент. Ліберальна демократія довела себе як ефективний устрій для нації і наша нація її бажає. Мій політичний кумир -Трюдо-старший. Однак тут такий виходить Донцов і каже "який же Трюдо ліберал якщо ввів військове становище в сепаратистському Квебеку заради інтересів нації, знехтувавши комфортом певних одиниць - квебекуа".
>інтуіція - темний ліс, ми не озуміємо чого хоче "несвідома" частина нашого мозку
Загальні фрази нетямущого. Спробуй там віпасану чи класичну йогу - зрозумієш. До того ж, несвідома частина - не лише мозок, а все тіло. Думаємо, ми м'язами, ліл. Ну, якщо ти не знав.
>Наші мізки не призначені для життя в сучасному світі, якщо розслабитись і не покладатись на строгий розум то будемо весь час хибно вибирати. Це не так страшно коли йдеться про вибір зубної пасти, але недопустимо якщо йде мова про важливі суспільні справи.
Я не кажу відкидати раціо. Просто кажу, щоб знав своє місце під шконкою.
>Якщо малописемний шахтар, для який має цілі - відносний комфорт, напитись ну і про сім'ю трохи подбати та ще й реалізує їх то він не обиватель?
Де тут своя ціль? Це загальні цілі, які є в певної групи людей загальнолюдська, алкоголіки, сімейні-відповідальні. Своя ціль - це, наприклад, написати картину, унікальну й індивідуальну, яку ніхто більше не напише. А в пролетаря нема своїх цілей. В нього є класові, загальнолюдські тощо.
Фромм багато цікавого писав про те, як відрізняється ремісник Середньовіччя від сучасного працівника заводу. Перший робив унікальні речі, які виражали його індивідуальність, повний цикл виробництва речі. Другий - штампує те, що за нього придумали, аби з голоду не вмерти.
>Де у цій мішанині суверенна особистість?
Там, де є осібність, очевидно ж! Так, не всі мають особистість. Фройд писав, що виростити особистість - надзвичайно тяжко. Але можливо, звісно ж.
>несвідома частина - не лише мозок, а все тіло. Думаємо, ми м'язами
ЩО
ТИ
НЕСЕШ
???
>місце під шконкою
а як наслідок під шконкою опинеться той, хто слідуватиме цій пораді і ті, за кого він несе відповідальність
>написати картину, унікальну й індивідуальну
>пролетаря нема своїх цілей
їбать шаблон, типу творчі люди з особистостями, а все інше то бидло без цілей. Кількість адекватних ідей обмежена, кількість способів їх вираження - також, унікальність буде дуже умовна. Кулсторі про ремісників це круто, але 10 вузькоспеціалізованих робітників дадуть суспільству набагато більше ніж 10 майстрів і нема доказів, що ремісник краще самоактуалізується. Розподіл праці!
>Там, де є осібність, очевидно ж! Так, не всі мають особистість. Фройд писав, що виростити особистість - надзвичайно тяжко. Але можливо, звісно ж.
Що за маневри? Я кажу, що ми, вся наша унікальна неповторна особистість результат наших генів і зовнішнього впливу, систематизованого та не дуже. Ти визнаєш це?
>ЩО
>ТИ
>НЕСЕШ
>???
А ти не знав, що коли ти думаєш, задіяні м'язи голови і може не тільки - це індивідуально?
>а як наслідок під шконкою опинеться той, хто слідуватиме цій пораді і ті, за кого він несе відповідальність
Хз, я і моя дружина з кожним роком живемо ліпше.
>але 10 вузькоспеціалізованих робітників дадуть суспільству набагато більше
Що таке "більше"? Більше непотрібних речей, які люди куплять, щоб заповнити екзистенційну порожнечу всередині? Ок.
Ідеться про задоволення від існування, від того, щоб мати призначення. Працівник на виробництві - це ефективно і практично, навіть для нього самого. Але сам працівник щасливий від роботи не стає.
>Я кажу, що ми, вся наша унікальна неповторна особистість результат наших генів і зовнішнього впливу, систематизованого та не дуже. Ти визнаєш це?
Звісно визнаю. От тільки результат - це не набір. Тобто - осібне.
>А ти не знав, що коли ти думаєш, задіяні м'язи голови і може не тільки - це індивідуально?
ну що ти мелеш, що значить задіяні? у м'язів зовсім інші функції
>Хз, я і моя дружина з кожним роком живемо ліпше.
завдяки інтуіції? а ти не думав, що світ, де можна так не задумуватись і жити на розслабоні є можливий завляки розумові і НТП
>задоволення від існування
Ти правий в тому, що всі ми працюємо заради спільного блага і це дає нам певне відчуття важливості, але, якщо є можливість, треба мінімізовувати кількість зайвої праці, особливо монотонної й нетворчої. Тим ми вивільнимо більше людиногодин, які можна потратити на справді великі речі. На дослідження таємниць природи, наприклад. Вся цивіліцація має існувати щоб
а) забеспечити роботу кафедри теоретичної фізики
б) максимізувати комфорт і щастя людей
в) можна щось на творчість кинути
>ну що ти мелеш, що значить задіяні? у м'язів зовсім інші функції
Це значить, що без м'язів мозок не працює. Є в йозі, наприклад, така асана - шавасана - коли повністю розслабляєш м'язи тіла, а отже зануруюєшся в стан на межі зі сном.
Я це на практиці пізнав, тому й розказую. Я ж не фізіолог, щоб пояснити науково, як це працює.
>завдяки інтуіції?
Exactly. Інтуїція, відчуття, довіра собі, а не думкам.
>а ти не думав, що світ, де можна так не задумуватись і жити на розслабоні є можливий завляки розумові і НТП
У попередньому пості ти стверджував інше, я й відповів. І на це, власне, теж надав відповідь. Раціо треба використовувати, коли треба. А решту часу воно має сидіти під шконкою.
>бла-бла-бла фантазії лівака
Так, я за те, щоб нація підтримувала немічних за свій рахунок, не хвилюйся.
Щодо середньовічних ремісників - час не повернеш назад. А капіталізм дає більше плюсів, ніж мінусів. Зокрема для лицарів духу.
>без м'язів мозок не працює
Не зовсім правильно сформулював. Мозок працює повсякчас. Не працює "думання".
>довіра собі, а не думкам
цікаво ти відділяєш себе від своїх думок
>пості ти стверджував інше
я ж казав, що дрібні нераціональності не страшні, система їх витримає, і звичайна людина, з малою сферою відповідальності може дозволити собі "розкіш" і сумнівне задоволення не бути раціональною у своїх вчинках. В іншому разі будуть негативні наслідки. Крім того, хіба тобі приємно що різні демони з підсвідомості мають стільки влади над тобою і переважають розумні аргументи. Мені завжди соромно зізнаватись, що я поводжусь нерозумно.
>нація
застаріла хуйня, породження індустріальної доби, яка відійде на другий план у постіндустріальну
>духу
немає ніякого духу, лише людські маняфантазії
>лицарів духу
а хто це? передові вчені? люди зі силою волі? авангадні митці?
Что про Розподіл Росії Ю Липы скажешь?
>цікаво ти відділяєш себе від своїх думок
Не відділяю. Я - це весь я, а не лише свідомі думки.
>Крім того, хіба тобі приємно що різні демони з підсвідомості мають стільки влади над тобою і переважають розумні аргументи
Якби не "демони з підсвідомості", то я був би ніким, а не митцем. Людина "без комплексів" - просто кажучи - це повний овоч.
>Мені завжди соромно зізнаватись, що я поводжусь нерозумно.
Welcome to your інтелектуалізм.
>застаріла хуйня, породження індустріальної доби, яка відійде на другий план у постіндустріальну
Знов ці лівацькі фантазії. Хехех, так і комунізм пророчили в 20 ст.
>немає ніякого духу, лише людські маняфантазії
Співчуваю тобі.
>а хто це? передові вчені? люди зі силою волі? авангадні митці?
Ти ж Донцова читав, чому в мене питаєш, ліл.
>в 21 ст.
*швидкофікс
Отакі висери й траплялися у першій половині ХХ століття, коли Європа буквально почала кишіти поганими читачами Ніцше, які самі потім ставали філософами.
По-перше, критики заслуговують не лише ті, кого ви тут називаєте "просвітянами" і "провансальцями", точніше зовсім не вони, бо це неважливі категорії, а останні люди. Остання людина - типовий буржуа, представник т. з. фарісейської культури, який живе у маленькому будиночку з міцними дверима, не свариться, бо це шкідливо для шлунку, живе заради життя та задоволення, що в підсумку виливається у, як показав Лакан, жуісанс - такий тип насолоди, що перенасичує індивіда, охоплює та перетворює на власний об'єкт.
Такої ж критики заслуговує і так звана "національна еліта", пасіонарії чи як хочте називайте, вони ще гірші, це ті, хто вирощує маленьких людей та направляє їх, у кращому випадку, на пасовиська, а в гіршому - на поле бою, але не заради дійсно важливої боротьби (боротьби з самою людиною), а заради знищення потенціалу для боротьби.
Людина - невдалий проект модерної Європи, вона вбила Б-га, поставивши себе на його місце. Нічого поганого у вбивстві Б-га немає, але сама його позиція - зайва. Тому анти-гуманізм - концепція набагато привабливіша за гуманізм, який, по суті, і породив фашизм, і породжує сьогоднішню репресивну толерантність, що слугує лише збереженню статус-кво, хиткого, жалюгідного і абсурдного.
Раціональність, сцієнтизм, позитивізм - ознаки останньої людини, маленького буржуа, що стоїть на місці Б-га, вони дозволяють залишатися у цій позиції, дозволяють зберігати себе.
Саме тому Ніцше звертається до античної культури, згадуючи про хтонічний культ Діоніса. Лише іраціональність, потяг до деструкції, жага смерті можуть дозволити людині здійснити трансгресію самої себе. Але смерть людини не означає буквальне фізичне знищення людства. Надлюдина у свою чергу - це не арій, не робо-людина, це такий індивід, який зміг вийти поза межі людини - культурного продукту модерної Європи, виношеного християнсько-юдейською культурою, буржуазною культурою, національною культурою. Прихід надлюдини - це перехід людства до нової, як сказав би Фуко, дискурсивної формації, позбавлення від хибних дихотомій "раціональність - іраціональність", "націоналізм - інтернаціоналізм", "теїзм - атеїзм", це такий стан речей, де індивід більше не обмежується хибною традиційною чи, тим паче, прогресивною мораллю, капіталом, не боїться голоду, готовий іти на конфлікт та чесне суперництво з усіма іншими індивідами, вступаючи у рівну боротьбу в межах сітких владних відносин, керуючись волею до влади, але влади у ніцшеанському розумінні - power - можливості впливати на стан речей, не обмежуючи при цьому рухливості іншого їх суб'єкта.
Держава, нація і клас - найбільші вороги надлюдини. Недарма Ніцше дуже швидко відмежовується від німецького та будь-якого іншого націоналізму, вступає у конфлікт з Вагнером та залишається неправильно прочитаним до самої середини ХХ століття.
Загалом, не неси і не читай хуйні, читай Ніцше, Фуко, Дельоза, Батая, Фройда, Лакана і Крістєву можеш почитати, щоби не нести хуйні з приводу несвідомого, почитай Беньяміна, Поля Вірільйо, Хайдеггера, та що завгодно тільки не цю підзалупну хуйню.
А вопше, краще сходи в університет якийсь нормальний і послухай там вільним слухачем хоча би короткий курс по історії філософії, якщо вже тебе такі питання цікавлять. Бо інакше опинишся ти в повній пизді. Пройдеш шлях від Парменіда до спекулятивних реалістів і зрозумієш, що зовсім не ті речі тебе цікавлять.
>лівацькі фантазії.
тобто ти заперечуєш, що нації це породження певної історичної епохи і першу скрипку вони гратимуть лише під час цієї епохи?
>Співчуваю тобі
Я теж співчуваю кожному розумному організму у цій юдолі печалі, але самообманом не варто займатись.
>сходи в університет якийсь нормальний і послухай там вільним слухачем хоча би короткий курс по історії філософії
а де так можна?
В Могилянці.
>Загалом, не неси і не читай хуйні, читай Ніцше, Фуко, Дельоза, Батая, Фройда, Лакана і Крістєву можеш почитати, щоби не нести хуйні з приводу несвідомого, почитай Беньяміна, Поля Вірільйо, Хайдеггера, та що завгодно тільки не цю підзалупну хуйню.
А при чём здесь философия?
Тому що те, що ОП читає у Донцова - політична філософія, ну чи принаймні спроба в неї. Так само, як і твори Леніна, Мао, Макіавелі, Гоббса чи Шмідта - політична філософія. Це теоретичні твори що можуть бути оформлені в різний спосіб - посібник, есе, маніфест тощо, які пропонують певний погляд на соціальну та політичну дійсність та певний спосіб у ній діяти. На відміну від політології, що не пропонує ніяких підходів, а працює вже емпірично, у нібито й без того очевидній площині, очевидному наборі понять. Але й за політологією стоїть певний філософський підхід - позитивістський, у різних його варіаціях в конкретних випадках.
>Могилянка
>Нормальный университет
Ну, гуманітарні дисципліни тут на рівні, в чому твоя претензія?
Дуже дякую за вашу думку, воно особливо цікава для нас. Однак у пості побачив лише критику, жодних ствердних ідей. Ти кажеш, "бути надлюдиною" - вийти за межі модерної людини, не бути філістером. Так і куди, блядь? В пізду?
Я вже мовчу про зверхню манеру, ніби ти тут лише читаєш "умньіх людєй".
Щодо українського контексту - Донцов прегарно інтерпретував ідеї, які були до нього, доклав їх до конкретних процесів в українському соціумі. І запропонував ствердні ідеї, а не просто критику українського філістерства.
Бути людиною, надлюдиною, недонадлюдиною - нічого не означає, поки нема конкретики. Конкретика - це "я українець", "я митець", "я ліберал" тощо.
Я тільки почав, але ідеї Дмитра мені імпонують. Проти імпотентного культу розуму, який і досі робить людей нещасними. За ірраціональне, за почуття. За чин і волю. Мені зразу перегукнулося з Кроуліанським "Воля - єдиний закон". Ну і з класичним Ніцше, звісно ж.
Рекомендую всім шукачам правди, всім, хто створює світ навколо себе.